Інга Фляжнікова

Я – Інга Фляжнікова. Психологиня і журналістка. В журналістиці – понад 25 років. В психології офіційно – трохи менше п’яти, з 2019 року. Неофіційно – усе життя. З дитинства подруги бігали «плакатись в жилетку». Потім колеги «виливали біль». Пізніше чоловік з будь-якого приводу казав: «Ну ти ж психолог, мусиш мене зрозуміти!» Психолог, то психолог, вирішила я майже в 40 років, йдучи отримувати диплом магістра психології.
До повномасштабного вторгнення у мене було кілька моїх постійних клієнтів, з якими я працювала, і цього мені було досить. З початку війни відгукнулась на запит Вінницького міського центру соціальних служб, які шукали волонтерів-психологів для роботи з людьми, які тікали до Вінниці з зон бойових дій. Ми чергували на вокзалі, зустрічаючи людей з евакуаційних потягів, працювали на цілодобовій гарячій лінії. Потім почалась робота в прихистках, у які селили вимушено переміщених співвітчизників. Паралельно були десятки тренінгів по першій психологічній допомозі, кризовому консультуванню, роботі з втратою, горем, травмою…

Я працювала, використовуючи метод психо-соматичного масажу. Емоційні стани спричиняють затиски у м’язах. Так би мовити – емоція застрягає у тілі. Емоції, які блокуються, таким чином, не усуваються ніколи, адже вони не можуть повністю проявитися. Знімаючи затиски – звільняємо емоції.
Через мої руки пройшли десятки людей з Маріуполя, Харкова, Краматорська, Бахмута, Соледара, Бучі, Херсона… та багатьох інших містечок, сіл та селищ нашої країни, про які я раніше навіть не чула. Я на собі відчула їхні втрати, сльози, горе, біль , страх, розпач, безнадію. Люди приходили з головною біллю, панічними атаками, онімінням кінцівок, спазмами шлунку і т.д До мене записувались у чергу за два тижні наперед тому, що моя робота допомагала та приносила полегшення. Часто казали: «Лікарко, дякую! І вкотре доводилось наголошувати, що я не лікарка! Я психолог!»
Через рік моє тіло почало волати: «Зверни увагу на мене! Мені погано! Я так більше не можу!».

Увагу воно привертало різними захворюваннями, травмами, станами…
Тому тепер я консультую лише он-лайн, використовуючи у роботі метод емоційно-образної терапії (ЕОТ). Це ефективно при лікуванні різноманітних психосоматичних проблем, фобій, тривоги, панічних атак, гніву, почуття провини або образи, емоційної залежності, втрати, емоційної травми. Метод дозволяє ефективно, за дуже короткий час поліпшити стан людини. Іноді метод емоційно-образної терапії називають методом психологічної хірургії.
Щоб позбутися тяжких зв’язків або ситуацій на рівні підсвідомості, потрібно уявити свої переживання у вигляді будь-якого образу і проробити з ними певну внутрішню роботу. На зовнішньому плані людина працює з образом, але реально працює з самим собою.

Будь-який емоційний стан людина може відчути в тілі та уявити у вигляді образу (на серці камінь, душа в клітці, ярмо на шиї, волосся дибом, мурашки по шкірі…)Емоції не живуть поза людиною, все, що відбувається в нашій емоційній сфері, залишає сліди в тілі. І це є початком дослідження. Локалізація в тілі та увага до тілесних відчуттів допомагають точному створення образу. Образ – найкоротший шлях до відкритих та прихованих емоційних станів. Образи виконують службову функцію і дають можливість переходу до тих травм і конфліктів усередині людини, які стали їх причиною. ЕОТ – метод керованого діалогу з несвідомим світом людини. У співпраці з психологом, вдається усвідомити негативний емоційний стан і причин його виникнення, та застосувати ефективні техніки для його позитивної зміни.