Вікторія Країло

З початку повномасштабної війни в Україні 24.02.2022 р., будучи на той час начальником Вінницького районного відділу №1 фДУ “Центр пробації” у Вінницькій області, Вікторія раптово розуміє, що наразі інша її вища освіта має зайняти пріоритетне місце.
Вікторія – практичний психолог і арт-терапевт не лише за фахом, але й за покликанням. І поранені бійці, і діти та дорослі ВПО, – всі, хто звертався та звертається до неї по допомогу, згадають її з великою вдячністю. Бо вона не лише психолог, але й дуже добра, чуйна, розумна людина.
27.02.2022 р. Вікторія долучається до волонтерського руху, який був організований на базі Психологічної кризової служби і Центру соціальних служб за підтримки Міської ради. Вона починає надавати безоплатну психологічну допомогу тим, хто її потребував. Приймала цілодобові дзвінки, які надходили на її особистий номер, та надавала психологічні консультації переселенцям на залізничному вокзалі, які прибували з постраждалих регіонів.
З часом Вікторія почала відвідувати заклади, куди в подальшому посилили цих людей.

Надавала їм екстренну психологічну допомогу, працювала не лише з дорослими, але й з дітьми, поліпшуючи їх психоемоційний стан, проводила індивідуальні та групові консультування.
З часом Вікторія почала відвідувати заклади, куди в подальшому посилили цих людей. Надавала їм екстренну психологічну допомогу, працювала не лише з дорослими, але й з дітьми, поліпшуючи їх психоемоційний стан, проводила індивідуальні та групові консультування.
І коли поступив запит з однієї лікарні м. Вінниці від лікарів щодо стабілізації емоційних станів поранених військових, вона не задумуючись відгукнулася на новий виклик долі.

Почався новий етап в житті Віки. Вона розуміла, що жодна армія світу в новітній історії не воювала так, як наші хлопці, і не має воїнів кращих за них! І наші захисники та їх родини, як ніхто у світі, потребують психологічної підтримки, стабілізації їх психічних станів, зменшення рівеню стресу та збільшення можливістей адаптації.
Вікторія Країло і зараз продовжує працювати з пораненими, їхніми родинами, не забуваючи й про інші напрямки своєї волонтерської діяльності.