Перейти до вмісту 
Трохи про команди ЛТВ, з якими часто співпрацюють наші психологи. Наприклад, Виктория Габрик .
Перед тим як почати відповідати на питання, треба зазначити що під час війни команди ЛТВ працювали з дітьми трьох категорій – місцеві діти, діти ВПО, діти з особливими потребами.
Основні заходи які використовувались це ААА, а не ААТ (це Віка з Наташею лише з дітками з особливими потребами проводили – була діагностика і протоколи записів. У всіх інших випадках ми проводили ААА, метою яких ставили для себе зміну фокусу уваги з травмуючих або тривожних ситуацій на покращення психо-емоційного самопочуття, повернення відчуття контролю)
“Основні заходи які використовувались це ААА, а не ААТ”
Cписок запитань:
- Які емоційні потреби українських дітей, які пережили війну (не дітей-переселенців, а тих, хто перебував у своїй країні під час війни)?
- діти тривожаться за своїх рідних, особливо тих хто зараз на війні або в гарячих точках. Основними емоційними потребами є почуття безпеки, захисту, підтримки, контролю, потреба знати як слід діяти в тих чи інших ситуаціях.
- Як емоційно впливає переживання війни на цих дітей? Які емоції вони відчувають?
Тривога, страх, розчарування, фрустрація, безвихідь, втрата дому, втрата попереднього життя, відсуутність доступу до привичних речей у попередньому житті, туга за рідними місцями, рідними, флешбеки - Як українські діти справляються з тиском життя через війну (тобто без будь-якого втручання або до нього)?
Дитяча психіка дуже пластична, діти здатні пристосовуватись до зміни умов життя. Я, як наслідок, в них вмикаються такі психологічні захисти як знецінення, переноси, заперечення, витіснення, відчуження (ізоляція). Діти дуже часто впадають в регресивний стан (наче стають маленькими) і потребують допомоги в тосу, що зазвичай вже самостійно робили до стресового стану, пов»язаного з війною. - Як українські діти справляються з тиском життя через війну (тобто без будь-якого втручання або до нього)?Дитяча психіка дуже пластична, діти здатні пристосовуватись до зміни умов життя. Я, як наслідок, в них вмикаються такі психологічні захисти як знецінення, переноси, заперечення, витіснення, відчуження (ізоляція). Діти дуже часто впадають в регресивний стан (наче стають маленькими) і потребують допомоги в тосу, що зазвичай вже самостійно робили до стресового стану, пов»язаного з війною.
- Які короткострокові результати залучення цих дітей до ААТ?
Зміна фокусу уваги, покращення психо-емоційного стану, можливість емоційно розкритися в присутності собаки, відчути її любов, отримання нових знань та навичок, зростання інтересу до якоїсь справи чи завдання які відбуваються на заняттях. Коли дитина дає команду, а собака її виконує значно зростає впевненість в собі, зявляється відчуття контролю над ситуацією. Навіть на одноразових заняттях діти хочуть щось розповісти про себе чи свою тварину вдома, якусь історію. Вони відчувають що кожного з них вислухають, що кожен отримав також і змогу повзаємодіяти з собакою. Якщо на занятті є дитина яка боїться собак, ми завжди на самому початку піклуємось про неї, створюємо безпечне місце і собаки не підходять. Але дуже часто до кінця заняття такі діти теж хочуть взаємодіяти з собакою. Використання і демонстрація що собака може стати партнером у грі викликає захват, і інтерес «А як це вона так навчилася робити?», і діти починають поважати цю собаку за її вміння, а не породу, тим самим розуміючи що ти є цінним не за дорогі речі якими володієш, а за особисті якості. - Які довгострокові результати залучення цих дітей до ААТ?
Діти «відмерзають», починають довіряти, відчувати прийняття, підвищується мотивація читати, піклуватися про тварин, якщо діти часто відвідують заняття вони знають і дотримуються правил, зростає терплячість. Якщо у нас групове заняття ми завжди враховуємо групову динаміку і вікову психологію, обираємо ігри чи активності на взаємодію і кооперацію та уникаємо ігор на конкуренцію.
Гошовська А.А. проводила дослідження для магістерської роботи за методом кейс стаді перед війною в реабілітаційному центрі з дітьми з ООП, яке показало що навіть коли в ААТ метою є розвиток когнітивної сфери психіки, завжди паралельно відбувається і вплив на емоційну сферу – зростає рівень довіри, контактність, турботливість, ніжність.
Захід проведено у рамках проекту “Адаптація дітей ВПО до проживання у вінницькій громаді”. Проєкт фінансується UNHCR (Агентством ООН у справах біженців (УВКБ ООН)) у рамках грантової програми з підтримки ініціатив переселенців, що впроваджується Громади України та Крим_ SOS .
